Заняття з розвитку мовлення

„Подорож у казку”

Мета: закріплювати назви одягу та взуття, вчити розрізняти доручення і виконувати їх, вчити дітей чітко на одному видиху вимовляти дво- та трискладові слова – назви диких тварин; коректувати вимову звуків; розвивати слухове сприймання; формувати комунікативні навички, вміння інсценізувати казку, виховувати бажання виконувати ролі казкових героїв, дружбу та повагу дітей один до одного, Прищеплювати любов до рідної природи та її краси.

Обладнання: атрибути до казки "Рукавичка", маски диких тварин, дитячий одяг (шапка, шуба, кофта, чоботи, тапочки, шарф, пальто), чарівні сніжинки, схеми слів.

План заняття.

1. Організаційна частина.

- Одягніть слухові апарати.

- Відрегулюйте гучність.

- Як ви чуєте?

2. Фонетична ритміка звук [С] записана на дошці.

а) Встати: ноги разом, руки зігнути на рівні грудей, лікті опущені. Підняти пальці рук до рота, тут же опустити їх униз плавними тиснучими рухами. Одночасно вимовляти.

С

б) Робота над голосом

са – а А со - о - О

су - у - У

Руки в бік. потім угору. Зміна сили голосу на голосному (а, о, у) - з тихого звучання збільшувати силу звуку в міру підняття рук. Крайня точка положення рук відповідає найголоснішому звучанню.

в) Робота над ритмом.

Промовляння з одночасним відплескуванням ритму.

саСА - оса

сеСЕ - несе

сиСИса- лисиця

г) Робота над злитністю.

Послухати. Разом з педагогом злитно прочитати речення.

Лисиця живе у лісі

3. Артикуляційна гімнастика.

Вправа "Печемо млинчика"

Почергово класти „широкого "язика то нижню, то на верхню губу.

Повторити вправу 6-8 разів.

Вправа ,, Заховаємо зубки".

„Раз"- посміхнутись, показати зубки.

„Два" - закрити рот.

4. Мовна зарядка.

Гра „Назви себе"

Педагог пропонує кожному вихованцю по черзі представитись, назвати своє ім'я: „Мене звуть Аліна. Мене звуть Слава."

5.Основна частина.

- Діти, я розкажу сьогодні казку. А яку, ви здогадаєтесь самі.

Була холодна зима. Пішов дідусь до лісу і загубив .... (Іде переодягнений в дідуся вихователь, губить рукавичку, а під деревом залишає казковий конверт).

- Що загубив дідусь?

- Дідусь загубив рукавичку.

То як називається наша казка? Казка називається „Рукавичка". Ви хочете бути казковими героями?

- Хочемо.

- Ой. а що це за конверт чарівний лежить? Розглядаємо конверт на якому напис: Яким казковим героєм ти хочеш бути?

Діти читають хором.

Кожна дитина отримує картку-схему, відгадує, яке слово там зашифроване вписує в схему необхідне слово. Відплескуючи ритм (вовк, лисиця, заєць, білка, ведмідь)

– То ким ти будеш у казці?

– Я буду вовком.

– Я буду лисицею.

– Я буду їжаком.

– Де живуть ці тварини?

– Вони живуть у лісі.

Гра „Розсипанка”.

Сурдопедагог звертає увагу дітей на макет лісу, діти помічають, що там розсипані сніжинки, а на дереві напис: „ВИКОНАЙ МОЇ ЗАВДАННЯ І ПОТРАПИШ У КАЗКУ”.

Сніговичок приготував вам ще сюрприз, це чарівні сніжинки. Сурдопедагог пропонує дітям піти до лісу і вибрати собі по одній сніжинці.

На кожній сніжинці написані слова: одягни, взуй . У маленьких кишеньках із зворотної сторони букви, з яких можна скласти слова (пальто, шапка, чоботи, шуба, шарф, кофта).

Виконання доручень.

Діти читають завдання, яке написане на сніжинці:

„ОДЯГНИ" або „ВЗУЙ" і слово, яке склала самостійно

кожна дитина із розсипних букв (одягни шапку, взуй чоботи,

одягни шубу і т.д.).

Вони виконують дії тобто одягаються і взуваються після чого

звітують:

- Я одягнув шапку.

- Я взула чоботи.

- Я одягнула пальто.

- Я взув чоботи.

Розвиток слухового сприймання.

З усіма завданнями ви справилися чудово, отже вирушаємо у казку. Починаю розказувати казку, діти слухають уважно, виділені слова сприймають на слух, кого називаю, той виходить, імітуючи рухи відповідного звіра, одягає маску іде до рукавички, там ховається і каже:

- Я буду тут жить!

- Ішов лісом вовк, побачив рукавичку і вирішив там жить.

- Побачив рукавичку ведмідь, сподобалась вона йому і він зайшов туди.

- Гуляла лісом лисиця, замерзла, натрапила на рукавичку і сховалася в ній. - З гілки на гілку стрибала білка, побачила вона рукавичку і вирішила погрітися.

- Проходив біля рукавички їжак, побачив він рукавичку, вирішив туди зайти.

- Біг лісом зайчик, дуже змерз, побачив рукавичку і дуже зрадів, захотів погрітися.

От і стали всі звірі дружно жити в рукавичці, та так їм там тепло й затишно, що ніхто не хоче звідти виходити. А дідусь ішов, ішов, замерзли йому руки, хотів одягнути рукавичку, аж однієї нема.

Вернувся він шукати рукавичку. Коли дивиться лежить його рукавичка така повна і ворушиться.

Вертається вихователь ,переодягнений в дідуся).

- А хто це в моїй рукавичці живе?

Діти встають і по черзі кажуть:

- Я вовк.

- Я лисиця.

- Я заєць.

- А ви всі разом хто?

- Дикі тварини - разом говорять діти.

- Як вас тут багато!

Як це вас порахувати? Може допоможете мені старому?

(діти рахують, відповідають скільки звірів у рукавичці).

Чому ви всі сховалися в мою рукавичку?

Нам холодно. Ми замерзли.

А ви тут дружно жили, не сварились, не бились?

Дружно, дружно!

Що ж, коли так, то я залишу вам рукавичку, живіть в ній. І хай вам

у ній буде тепло, ситно і затишно, а ще я хочу пригостити вас

яблуками і теплими пиріжками. (Пригощає дітей).

А зараз маю з вами попрощатись.

До побачення.

Кiлькiсть переглядiв: 993

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.