Заняття з розвитку мовлення
„Подорож у казку”
Мета: закріплювати назви одягу та взуття, вчити розрізняти доручення і виконувати їх, вчити дітей чітко на одному видиху вимовляти дво- та трискладові слова – назви диких тварин; коректувати вимову звуків; розвивати слухове сприймання; формувати комунікативні навички, вміння інсценізувати казку, виховувати бажання виконувати ролі казкових героїв, дружбу та повагу дітей один до одного, Прищеплювати любов до рідної природи та її краси.
Обладнання: атрибути до казки "Рукавичка", маски диких тварин, дитячий одяг (шапка, шуба, кофта, чоботи, тапочки, шарф, пальто), чарівні сніжинки, схеми слів.
План заняття.
1. Організаційна частина.
- Одягніть слухові апарати.
- Відрегулюйте гучність.
- Як ви чуєте?
2. Фонетична ритміка звук [С] записана на дошці.
а) Встати: ноги разом, руки зігнути на рівні грудей, лікті опущені. Підняти пальці рук до рота, тут же опустити їх униз плавними тиснучими рухами. Одночасно вимовляти.
С
б) Робота над голосом
са – а А со - о - О
су - у - У
Руки в бік. потім угору. Зміна сили голосу на голосному (а, о, у) - з тихого звучання збільшувати силу звуку в міру підняття рук. Крайня точка положення рук відповідає найголоснішому звучанню.
в) Робота над ритмом.
Промовляння з одночасним відплескуванням ритму.
саСА - оса
сеСЕ - несе
сиСИса- лисиця
г) Робота над злитністю.
Послухати. Разом з педагогом злитно прочитати речення.
Лисиця живе у лісі
3. Артикуляційна гімнастика.
Вправа "Печемо млинчика"
Почергово класти „широкого "язика то нижню, то на верхню губу.
Повторити вправу 6-8 разів.
Вправа ,, Заховаємо зубки".
„Раз"- посміхнутись, показати зубки.
„Два" - закрити рот.
4. Мовна зарядка.
Гра „Назви себе"
Педагог пропонує кожному вихованцю по черзі представитись, назвати своє ім'я: „Мене звуть Аліна. Мене звуть Слава."
5.Основна частина.
- Діти, я розкажу сьогодні казку. А яку, ви здогадаєтесь самі.
Була холодна зима. Пішов дідусь до лісу і загубив .... (Іде переодягнений в дідуся вихователь, губить рукавичку, а під деревом залишає казковий конверт).
- Що загубив дідусь?
- Дідусь загубив рукавичку.
То як називається наша казка? Казка називається „Рукавичка". Ви хочете бути казковими героями?
- Хочемо.
- Ой. а що це за конверт чарівний лежить? Розглядаємо конверт на якому напис: Яким казковим героєм ти хочеш бути?
Діти читають хором.
Кожна дитина отримує картку-схему, відгадує, яке слово там зашифроване вписує в схему необхідне слово. Відплескуючи ритм (вовк, лисиця, заєць, білка, ведмідь)
– То ким ти будеш у казці?
– Я буду вовком.
– Я буду лисицею.
– Я буду їжаком.
– Де живуть ці тварини?
– Вони живуть у лісі.
Гра „Розсипанка”.
Сурдопедагог звертає увагу дітей на макет лісу, діти помічають, що там розсипані сніжинки, а на дереві напис: „ВИКОНАЙ МОЇ ЗАВДАННЯ І ПОТРАПИШ У КАЗКУ”.
Сніговичок приготував вам ще сюрприз, це чарівні сніжинки. Сурдопедагог пропонує дітям піти до лісу і вибрати собі по одній сніжинці.
На кожній сніжинці написані слова: одягни, взуй . У маленьких кишеньках із зворотної сторони букви, з яких можна скласти слова (пальто, шапка, чоботи, шуба, шарф, кофта).
Виконання доручень.
Діти читають завдання, яке написане на сніжинці:
„ОДЯГНИ" або „ВЗУЙ" і слово, яке склала самостійно
кожна дитина із розсипних букв (одягни шапку, взуй чоботи,
одягни шубу і т.д.).
Вони виконують дії тобто одягаються і взуваються після чого
звітують:
- Я одягнув шапку.
- Я взула чоботи.
- Я одягнула пальто.
- Я взув чоботи.
Розвиток слухового сприймання.
З усіма завданнями ви справилися чудово, отже вирушаємо у казку. Починаю розказувати казку, діти слухають уважно, виділені слова сприймають на слух, кого називаю, той виходить, імітуючи рухи відповідного звіра, одягає маску іде до рукавички, там ховається і каже:
- Я буду тут жить!
- Ішов лісом вовк, побачив рукавичку і вирішив там жить.
- Побачив рукавичку ведмідь, сподобалась вона йому і він зайшов туди.
- Гуляла лісом лисиця, замерзла, натрапила на рукавичку і сховалася в ній. - З гілки на гілку стрибала білка, побачила вона рукавичку і вирішила погрітися.
- Проходив біля рукавички їжак, побачив він рукавичку, вирішив туди зайти.
- Біг лісом зайчик, дуже змерз, побачив рукавичку і дуже зрадів, захотів погрітися.
От і стали всі звірі дружно жити в рукавичці, та так їм там тепло й затишно, що ніхто не хоче звідти виходити. А дідусь ішов, ішов, замерзли йому руки, хотів одягнути рукавичку, аж однієї нема.
Вернувся він шукати рукавичку. Коли дивиться лежить його рукавичка така повна і ворушиться.
Вертається вихователь ,переодягнений в дідуся).
- А хто це в моїй рукавичці живе?
Діти встають і по черзі кажуть:
- Я вовк.
- Я лисиця.
- Я заєць.
- А ви всі разом хто?
- Дикі тварини - разом говорять діти.
- Як вас тут багато!
Як це вас порахувати? Може допоможете мені старому?
(діти рахують, відповідають скільки звірів у рукавичці).
Чому ви всі сховалися в мою рукавичку?
Нам холодно. Ми замерзли.
А ви тут дружно жили, не сварились, не бились?
Дружно, дружно!
Що ж, коли так, то я залишу вам рукавичку, живіть в ній. І хай вам
у ній буде тепло, ситно і затишно, а ще я хочу пригостити вас
яблуками і теплими пиріжками. (Пригощає дітей).
А зараз маю з вами попрощатись.
До побачення.
Коментарi