Березівська спеціальна школа Житомирської обласної ради

Березівка – лелечий край.

З початком нового навчального року у нашій школі стартував новий еколого-краєзнавчий проект «Березівка – лелечий край».

Учасниками проекту стали учні 5 – 8-их і педагоги нашої школи. Вже пройшло шість засідань проекту. До здобутків учасників можна віднести реєстрацію та опис дев’яти лелечих гнізд.

Відбувся конкурс малюнків і знавців життя лелек.

Керівники проекту:

Ковтун Ігор Миколайович

Сладковська Ірина Михайлівна

.

.

Тема: знайомтесь – білий лелека.

Форма заняття: інтелектуальна гра.

Мета:

· Навчальна – створити умови для засвоєння учнями знань про особливості будови та поведінки птаха – білого лелеки.

· Виховна – продовжити формування в дітей елементів екологічної свідомості і патріотизму.

· Корекційна – розширити словниковий запас учнів з вадами слуху, активізувати вербальну практику.

Дидактичні матеріали: картонні картки із завданнями конкурсу.

Вступ.

Доброго дня шановні друзі.

Я радий вітати вас на незвичайному занятті. Приходить у наш край чудова пора року – весна. У зв’язку з цим я пропоную всім вам, познайомитись ближче із одним із символів весни – птахом, який відноситься до біологічного виду ЛЕЛЕКА БІЛИЙ.

Як вам відомо із інформації нашого постійно діючого стенду, сьогодні ми проводимо інтелектуальний конкурс – «Знайомтесь – білий лелека». Я запропонував вам, у себе в класі створити команди знавців, які можуть весело та пізнавально провести час у дружній компанії. Число учасників команди – три учні. Маю надію, що ви достатньо ґрунтовно вивчили запропонований вам матеріал і покажете свої знання під час наших інтелектуальних перегонів.

Хід гри.

Перше завдання – за три хвилини ви повинні придумати назву своїй команді.

Але тут є один секрет: назва має бути словом, яке означає лелеку. Тобто ви маєте обрати назву, що є синонімом до слова ЛЕЛЕКА(чорногуз, бусол, бусел, бузько, гайстер). У цьому конкурсі вам можуть допомогти ваші вболівальники. Час пішов(час фіксується пісочним годинником).

За результатами консультацій команди обрали собі такі назви:

ü «ЧОРНОГУЗ»

ü «БУСЕЛ»

ü «ГАЙСТЕР»

ü «БОЦЮН»

Далі розпочинаємо, власне змагання. Слід наголосити, що оцінювати результати буду я і моя помічниця – учениця восьмого класу Іванка. Регламент такий: 1)хто перший; 2)хто вірніше відповість; 3)хто повніше відповість.

Максимум за кожний конкурс – 5 балів.

Перший тур – математичний.

1. Лелека – птах досить великий. Завдання, яке вам пропонується на початку цього туру просте. На картках, які ви отримали позначте будь-ласка розміри лелеки білого: висоту дорослого птаха, довжину цівки, довжину дзьоба, довжину крила, а також вага дорослого птаха./середні показники для виду/

2. Продовжуємо вправлятись у арифметичних діях. Метою нашого інтересу стане гніздо лелеки білого. Це досить велична споруда. Хотілося б дізнатись, які параметри має новостворене гніздо. (висота, діаметр)/середні показники/

3. А що то гніздо, коли у ньому немає яєць. Яйце у цього птаха, також досить великий біологічний об’єкт. Пригадайте його розміри і вагу. /середні показники для виду/

Другий тур – юних спостерігачів.

Завдання, яке вам пропонується на цьому етапі вимагає від вас спостережливості і уяви. Ви маєте на столах силуети трьох птахів у польоті. Ці силуети досить туманні і не зовсім зрозуміло, що то за птахи. Ми пропонуємо вам за три хвилини визначити, де тут силует лелеки і розфарбувати обраного птаха у природні «лелечі» кольори. Час пішов(три хвилини).

Друге завдання цього туру простіше: серед набору слів ви маєте обрати слова, які називають здобич лелеки білого.

Список слів: жаби, хліб, масло, картопля, риба, ящірки, трава, листя, змії, слимаки, комахи, миші, ховрахи, пташенята різноманітних птахів.(правильні відповіді відзначені курсивом)

Підведемо підсумки перших двох конкурсів.

Третій тур – літературний

Цей тур вимагатиме від вас певних літературних умінь, кожній команді буде запропоновано по три загадки. Ви маєте визначити, де мова йдеться про лелек, а де про інших птахів.

Хто ж у нас найкраще впорався із завданням туру загадок? Підводяться підсумки трьох етапів конкурсу.

Попереду на нас чекає фінальна частина змагання «Лелечина естафета».

Для того, щоб дещо розрядити атмосферу наших інтелектуальних перегонів, я пропоную зіграти у гру рухливу.

Українська гра: лелеки.

У грі беруть участь 6-8 дітей. Вони зображують лелек. Всі лелеки стають в один загальний круг. Кожен лелека окреслює навколо себе коло діаметром в один метр – гніздо. У ведучого немає гнізда, він стоїть в центрі кола. За сигналом ведучого всі лелеки піднімають праву ногу і стоять на одній лівій. Ведучий стрибає по колу на одній нозі, вибирає собі будь-яке гніздо і застрибує в нього. Як тільки в гнізді виявиться два лелеки, обидва вони повинні вискочити з гнізда і, стрибаючи на одній нозі, обігнути загальне коло – один праворуч, другий ліворуч; ногу дозволяється міняти. Решта лелек можуть в цей час опустити ногу. Той, хто повернеться в гніздо першим,займає його, той що програв стає ведучим.

Четвертий тур «Лелечина естафета».

Останній шанс для команд проявити свої знання і командний дух. «Лелечина естафета» складається із трьох етапів.

Перший – скласти і розфарбувати силует лелеки білого(збирання пазла).

Другий – відповісти на три запитання(тести) про лелеку білого.

Третій – продемонструвати пантоміму із життя лелеки білого.

ДОДАТКИ

Додаток №1 Картка до першого конкурсу

Додаток №2 Картка до першого конкурсу.

Додаток № 3 Картка до першого конкурсу.

Додаток №4 Картка до другого конкурсу(siluet).

Додаток № 5 Картка до п'ятого конкурсу(файл leleka)

Додаток № 6 Загадки до літературного конкурсу.

Перша команда

Дзьоб червоний, довгий, довгі ноги, Крила – наче вишитий рушник, Кажуть люди – він дітей приносить, Жити біля хат давно він звик. І в грозу, і в саму літню спеку Все клекоче на стовпі… (Лелека)

Летів птах через дах,

сів на воро­тях в червоних чоботях.(Лелека)

Ноги довгі, мов жердини, Чванькувата ця пташина, Нові чоботи убрала, По болоту почвалала.(Чапля)

Друга команда

Дзьоб червоний і панчішки, Дуже довгі, тонкі ніжки, Жабок ловить на болоті, Добре тямить у дрібноті!(бусол)

У червоних чоботях, в білому халаті,

Він весною прилетів і сидить на хаті.(Лелека)

По болоту гордо ходить Та дітей з собою водить. Вчить вона своїх малят, Як ловити жабенят.(Чапля)

Третя команда

Чорномастий, чорнодзьобий, Він за плугом важко ходить, Черв’ячків, жучків знаходить – Сторож вірний, друг полів, Перший вісник теплих днів(грак).

Які ноги заввишки, такий ніс завдовжки. Хату на хаті має, всім жабам рахунок знає. (Лелека)

Довгонога, чорно-біла,

У гніздо на хату сіла.

Довгим дзьобом, знай туркоче,

Ніби щось сказати хоче.

- Де ж це ти була?

- Далеко!

- Як зовуть тебе?(Лелека)

Четверта команда

Ця птаха тендітна та сильна, Пливе вона в річці повільно. Шия довга, наче спиця, А постава, як в цариці.(Лебідь)

Ноги, як лопати, хату поверх хати має.

Рахунок жабам знає.(Лелека)

Довгі ноги - довгий ніс. Прилетів – обід приніс. Смачних жабеняток Для своїх маляток.(Лелека)

Додаток №7 Стартова інформація турніру.

Зовнішній вигляд.

Це великий птах: загальна його довжина сягає 120 сантиметрів, довжина крила - 63,5 сантиметра, плюсна 24 сантиметрів, а дзьоб 22,5 сантиметра.

Вага дорослого лелеки близько 4 кілограмів.

Все оперення біле, тільки махові пера, частина покривних крила і довгі плечові - чорні.

Ноги і дзьоб червоні, як і райдужна оболонка очей.

Стоячи лелека має у висоту, більше метра. У польоті шия і ноги витягнуті. Замість пісні - гучне клацання дзьобом (при цьому голова закинута).

Місцепроживання і харчування.

Мешканець відкритих просторів лісової і степової зон. Лелека харчується головним чином жабами і дрібною рибкою, їсть також ящірок, змій, слимаків, різних комах. Так само охоче поїдає він мишей, ховрахів і пташенят самих різноманітних птахів. Гніздування.

Місця гніздування. Гніздиться переважно в населених пунктах по всій Україні. Невідомо чому саме цей вид навчився жити поряд з людиною, в той час як інші лелеки зовсім не терплять людського галасу. Місце розташування гнізда. Гніздо влаштовує на даху дерев'яної будівлі, на руїнах будівлі, на дереві. В останньому випадку гніздо розташовується або на сухих гілках досить низько (3-5 м від землі) або високо на вершині зламаного дерева, але завжди на сонячній стороні. Будівельний матеріал гнізда. Гніздо споруджує із сухих, різної товщини галуз, гілок, іноді додає сіно і прілого солому. Лоток вистилає товстим шаром м'якого матеріалу - сіном, соломою, ганчірками повстю, шматками паперу, пір'ям і шерстю. Форма і розміри гнізда. Діаметр гнізда зазвичай досягає 1500 мм. Висота новозбудованого гнізда 400-500 мм, багаторічного - до 1500 мм. Лоток досить дрібний, а до моменту вильоту пташенят стає плоским. Гніздо займає протягом декількох років і щорічно його ремонтує і надбудовує. Особливості кладки. Кладка з 2-6, частіше 4 білих яєць, без малюнка, сильно забруднюється до кінця насиджування. На відміну від яєць чорного лелеки шкаралупа яєць білого лелеки на просвіт завжди жовта або жовтувата, а не зелена. Розміри яєць: (71-78) х (50-57) мм, близько 100 грамів вагою. Терміни гніздування. Прилітає в другій половині березня - першій половині квітня. Відкладання яєць відбувається в травні. У насиджуванні беруть участь самець і самка, триває воно 33-34 діб. У гнізді пташенята знаходяться 54-63 діб і залишають його у другій половині липня. У віці 70 діб молоді лелеки стають самостійними. Відліт спостерігається у другій половині серпня - першій половині вересня. Поширення.

Гніздиться по всій Україні. Крім України, лелека широко поширений в Європі. Зимівля. Зимує в Африці.

Скільки живуть лелеки?

У зоопарках рекорд — 35 років. У природі, звісно, тривалість життя менша. Звичайно вона не перевищує 10 років, але деякі лелеки можуть доживати навіть до 20–25. А одного разу у Німеччині знайшли закільцьованого птаха, якому було 29 років! Середня ж тривалість життя білого лелеки — 8–9 років. Причому дехто з «дідів» зберігає досить молодецького здоров’я, щоб мати повноцінну сім’ю. Відомий випадок, коли закільцьованого лелеку знайшли на гнізді у віці 25 років.

Тести до конкурсу «Лелеча естафета»

1. Якого кольору яйце є чорного лелеки: а)біле, б)жовте, в)зелене.

2.

Використані інформаційні джерела

http://www.ecosystema.ru/08nature/birds/005.php

http://biomon.org/projects/zaluchennya-gromadskosti/leleka/leleka-photo/

http://www.raskraska.com/raskraski/164/36.html

http://www.doshkolenok.kiev.ua › Загадки

Гніздо поблизу школи.

Одного осіннього, теплого, сонячного дня(11 вересня) ми, учні п'ятого класу вирушили на пошуки лелечих гнізд, за маршрутом, вулицями села Березівки.

Шукати довелося не довго. Вже поблизу школи, по вулиці Річковій, ми побачили, на стовпі електромереж, велику оселю боцюнів. Навпроти гнізда, на подвір'ї мальовничої хатини, господарювала старенька бабуся.

Ми попросили шановну пенсіонерку – Вітківську Лідію Калениківну, розповісти історію поселення своїх крилатих сусідів. Старенька залюбки погодилась. Вона повідала, що гніздо це дуже давнє. Близько сорока років її родина оселилась на цьому місці. В той час тут ріс велетень-дуб. І першої весни сім’я Вітківських помітила лелечу пару, яка кружляла навколо дерева. Син Лідії Калениківни змайстрував дерев'яну поперечину, яку і закріпили на верхівці дуба.

Йшов час. Одного року старий дуб не витримав негоди та впав, разом із гніздом. На щастя, сталась ця халепа восени, коли птахи були вже на шляху до теплих країв. Господарі вирішили не залишати чорногузів без домівки та зробили дерев'яну основу на стовпі електромереж.

Весною птахи повернулись із вирію і швидко побудували нове гніздо. Відтоді, вже близько двадцяти років радують людей, своєю присутністю білокрилі красені. Вони щороку виховують кількох малят і відлітають на південь, щоб ранньої весни повернутись до гостинного куточку Березівки, до своїх гостинних сусідів – сім’ї Вітвицьких.

Написали учні п'ятого класу(в обробці і підготовці до друку взяла участь вихователька Лариса Миколаївна Ковтун).

Весільний танок.

Дві тисячі четвертого року ранньої весни прилетіли у Березівку лелеки.

Довго кружляли вони і над західною околицею села в районі дорожньої експлуатаційної дільниці. Після довгих пошуків вирішили отаборитись на одному із стовпів поблизу стоянки техніки. Спочатку люди, бажаючи добра птахам, з метою убезпечити їх від електричного струму, скидали гілки з верхівки. Та птахи вперто мостились на тому самому місці, люди здались. І ось результатом праці чорногузів стало ошатне гніздо.

Люди знали, що лелеки у дворі – принесуть щастя. Через декілька місяців, Оксана – господиня будинку, поблизу якого звили гніздо птахи, познайомилась з хлопцем Володимиром. Через деякий час люди святкували весілля. Птахи стали «шанованими» гостями на цьому дійстві, з цікавістю заглядаючи на подвір'я. птахи щастя літали над нареченими витанцьовуючи у весільному танку.

Через рік разом з малими лелеченятами, вперше поглянув на світ маленький синочок молодого подружжя. Щоосені лелеки відлітають у теплі краї, але завжди повертаються до своєї домівки і з цікавістю та любов'ю споглядають на своїх щасливих сусідів.

Зі слів Оксани Савчук записала Аліса Порохницька 7 клас.

Крилаті сусіди.

Вже двадцять років по вулиці Леніна в будинку №45, живуть сім'ї вчителів. Не легкі долі випали на їх життя. Не оминули ці сім'ї сум і печаль, труднощі і розпач. Та живуть у цьому будинку, добрі сусіди. В радості і горі вони допомагали один одному як могли..

Прийшла весна 2011 року. Жителі побачили, як кружляють над їхньою оселею лелеки. Вони літали і клекотіли, немов говорили: «Ми принесли вам щастя, любов і тепло. Прийміть нас люди, у свої сусіди». Люди раділи крилатим сусідам, порозумілись. В цю мить здалось, що сонце світить тільки для них, вітерець шепоче їм ніжні слова вдячності, рясно скропив дощик землю, яка зазеленіла і загомоніла. Так пройшов обряд злиття з природою сусідів: лелек і людей. Птахи дбайливо майстрували гніздо. В цю пору Сергій Прогонов обрізав дерева. Він залишив гілочки на городі.. лелеки збирали їх і будували собі житло. Цікаво було спостерігати за новими сусідами, які весело і старанно працювали. Але не встигли вони в цьому році вивести потомство.

Прийшла пора відлітати в інші краї, де вони ніколи не будують гнізд. Злетілись зграї лелек і почали показувати шлях польоту своїм лелеченятам. З сумом дивились на це наші лелеки, адже у них не було своїх дітей. Птахи літали з гнізда на будинок, з будинку на гніздо і все клекотіли: 2Чекайте нас, любі сусіди, ми обов’язково повернемось».

Люди провели їх у далеку путь і побажали легкого польоту.

Цілу зиму люди чекали настання весни, згадуючи пернатих. Ось і настав цей день. Прилетіли крилаті гості, з усіма привітались і оселились у своєму гнізді.

Невдовзі у них з'явилось троє лелеченят. Жителі будинку бачили як турботливо доглядають своїх дітей лелеки. День і ніч вони носили у своїх дзьобах жабенят, вуженят, хробачків, своїм маленьким крикунцям-ненажерам. Згодом батьки – лелеки почали вчити дітей літати. Всі спостерігали за першими польотами лелеченят і раділи, як першим крокам своїх дітей. Знову закружляли птахи над будинком №4. Батьки-лелеки гордо показували всім, які в них виховані, розумні, гарні діти, навчені всім премудростям польоту і виживання в складних умовах.

Клекотіли лелеки: «Запам'ятайте, діти, це ваш рідний дім, ваша батьківщина – Березівка. Тут живуть рідні вам люди – сусіди. Вони чекатимуть на ваше повернення. Полетіли лелеки у теплі краї, та душі свої залишили тут на рідній землі.

Іванна Черняєва(інтерв’ю з Ларисою Прогоновою)

Карта села Березівка з позначеними гніздами білого лелеки.