Коли народжується дівчинка-донечка – садять вербу край городу. Щоб донечка довго в дівках не засиджувалася, виходила заміж та йшла з отчого дому. Прийшла пора виходити заміж – садять калину, щоб наречена була гарна, як калина, жила в достатку і любові.
А коли жінка стає мамою – в родині цій садять вишню. Це дерево дороге і рідне сім’ї, адже це мамина вишня. Вона оспівана в піснях. В пісні «Мамина вишня» говориться про те, що мами вже не стало, а вишня все цвіте. І діти їдуть до маминої вишні.
- Пісня «Мамина вишня».
Вишня це не просто дерево, палиця, дрова. Вона жива, як і людина, вона як і людина частина природи.
- Що потрібно вишні, щоб вона росла, цвіла, плодила? (земля, вода, сонце, повітря) Все це потрібно і людині для життя.
Ви хочете, щоб вас любили, щоб вам допомагали, щоб вас шанували? Цього хоче й вишенька. Її потрібно обкопати, підлити, побілити, обрізати, подарувати свою любов, подякувати за смачні вишеньки. Коли ви станете під вишнею, там почуєте багато звуків: шелест листочків, гудіння бджілок і різних жучків, спів пташок так розмовляє вишня. Вишня як і людина має свою долю, свою історію, свою географію, свою біографію, свою природу.
Виступ вчителя біології Ковтуна І.М.
Вишневе деревце, вишневий сад користуються в нашого народу любов’ю і великою шаною. Найкращі слова присвячені цьому дереву.
Образ вишні в художній літературі.
До свята Вишні готувались всі діти: вчили вірші, малювали малюнки, вишивали вишивки, розучували пісні та легенди. Я думаю, що вишневі ангелочки побачать і почують все і повідають вишенькам про вашу шану і любов до вишні. Люблять і шанують у нас вишню, як матір, бо повідають люди таку легенду
Легенда про вишню (учні 5 класу).
Жила колись в Україні одна родина: батько і мати та дав їм Бог п’ятеро синів і дочку. Чоловік хазяйнував, сіяв хліб. Жінка йому допомагала і доглядала за дітьми. Зіп’ялись на ноги господарі. Милувались у вільну хвилину своєю донечкою-писанкою і синами-соколами. Обминало їхню оселю нещастя. Та прийшло лихо. Напали на Україну монголо-татарські загарбники. Захищати рідний дім вийшли батько з синами. Люті вороги порубали й порізали їх. Кинулись ординці до хати. А на порозі стояла з мечем мати. Порубала вона ворогів, але й сама впала на порозі рідної хати. Залишилась в живих одна донечка. Вона й поховала матір. І сталося диво.
Виросло на тому місці деревце, яке на весні зацвіло пишним цвітом, а на літо налилося червоними ягодами, схожими на краплини крові. Милувалась дівчина сиротина цвітом деревця, а як з’їла смачних ягід, то враз заснула. Приснилось їй, що з деревця вийшла мати і сказала: «Видиш ня, донечко». З того часу це деревце і називають «Виш-ня».
Пройшли роки, навколо вишні розрісся великий сад. В цьому саду співають солов’ї , зустрічаються закохані, плине життя.
Пісня «Ой, у вишневому садочку».
Запитання:
- Які вороги напали на рідну землю? (монголо-татари)
- Як довго тривало монголо-татарське іго? (1240 – 1410)
- На якій річці була битва з монголо-татарами? (Калці)
- Де знаходиться річка Калка в сучасній Україні? (Донецьк)
- Вишнева фотовиставка та виставка малюнків, вишивок.
Сьогодні ми провели вишневе свято. Ви гарно підготувалися, гарно працювали. Запам’ятайте цей день. Посадіть вдома вишеньку, як шану мамі своїй. А коли у вас народиться дитина, посадіть мамину вишню – щастя, радість і любов. Нехай ваше життя буде таким гарним, як вишневий сад.
Коментарi