Повернутися до звичайного режиму

ЗНЕДОЛЕНА ПРИРОДОЮ ДИТИНА НЕ ПОВИННА ЗНАТИ, ЩО ВОНА МАЛОЗДІБНА, ЩО В НЕЇ СЛАБКИЙ РОЗУМ, СЛАБКІ СИЛИ. ВИХОВАННЯ ТАКОЇ ДИТИНИ ПОВИННО БУТИ У СТО РАЗІВ НІЖНІШИМ, ЧУЙНІШИМ, ДБАЙЛИВІШИМ

В.О.Сухомлинський

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ
У КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВІЙ РОБОТІ
З ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ -
ЗАПОРУКА ЇХ УСПІШНОЇ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Людина і навколишнє середовище знаходяться у постійній взаємодії. Ця взаємодія здійснюється за допомогою різних аналізаторів. Слуховий аналізатор серед інших має першочергове значення. Завдяки слуху пізнаються різноманітні звуки навколишнього середовища. Але основне призначення слуху - це сприймання мовлення.

Повноцінний слух - фактор формування мовлення, що сприяє - розвитку абстрактно-логічного мислення, загальному і психічному розвитку людини.

Ураження слухової функції веде до розладу загального і мовленнєвого розвитку, до відхилень у психічному розвитку дитини.

Сама по собі глухота не так різко кидається у вічі людей, як сліпота, фізичне каліцтво, інтелектуальна неповноцінність тощо. Вона виявляється опосередковано: сприймається не сама глухота, а її наслідки - німота і зв’язані з нею специфічні особливості пізнавальної діяльності людини. Чим більша втрата слуху, тим сильніше відбивається дефект на стані усного мовлення.

Дитина з вадами слуху розвивається в надзвичайно складних і специфічних умовах. Самостійно оволодіти словесною мовою як засобом спілкування вона не може. Не сприймаючи мови оточуючих людей, вона не має змого наслідувати і контролювати її. Така дитина перебуває в умовах соціальної ізоляції як в сім’ї, так і на вулиці. Вона не може бути повноцінним членом дитячого колективу.

Без спеціально організованого корекційного навчання нечуючі діти залишаються німими, а це ускладнює їх подальшу адаптацію в суспільстві.

Проблема якісного навчання дітей з особливими потребами в сучасних умовах життя України набуває неабиякого значення, оскільки існуюча система освіти не відповідає в повній мірі вимогам суспільства, не надає їм можливості досягти достатнього рівня опанування базових знань з усіх галузей здійснення комплексної реабілітації дітей зі складними вадами розвитку, а відтак позбавляє дитину змоги набути певний соціальний досвід.

Саме тому пріоритетним завданням у трансформації сучасного освітнього соціуму постає активізація корекційно-розвивальної роботи з дітьми з обмеженими можливостями та забезпечення результативності їхньої навчальної діяльності.

Про це наголошено і в Державному стандарті освіти дітей з особливими потребами, державній національній програмі «Освіта України ХХІ століття», в Концепції спеціальної освіти осіб з вадами психофізичного розвитку, які передбачають зміну змісту спеціальної освіти відповідно до вимог суспільства, його соціально-економічних умов, а головне - може сприяти розвитку, освіченості учня з урахуванням його потенційних можливостей, максимально повно адаптувати і інтегрувати випускника спеціального (реабілітаційного) закладу в сучасному світі.

Березівський навчально-реабілітаційний центр покликаний стати домом радості для таких дітей, школою творчості, професіоналізму і витримки для педагогів, острівцем надії для батьків, які опинилися в складній життєвій ситуації наодинці зі своєю проблемою. Адже саме такі діти потребують оптимальних, максимально сприятливих умов для різнобічного, гармонійного розвитку. Досягти вимог, які висуває суспільство, цим дітям допомагає системна комплексна реабілітація та корекція. Від того, наскільки вчасно і правильно буде організований реабілітаційний процес дитини зі складними вадами розвитку, який корекційно-розвивальний вплив та соціальний досвід вона отримала в навчальному закладі, буде залежати її майбутнє життя, її вибір свого місця в суспільстві.

Корекційно-розвиткова робота – здійснення комплексу заходів із системного психолого- педагогічного супроводження дітей з особливими освітніми потребами у процесі навчання та виховання, що спрямований на корекцію порушень шляхом розвитку пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, мовлення, особистості дитини.

Корекційно- розвиткова робота покликана виконувати важливі завдання спеціальної освіти:

• попередження негативних особливостей розвитку;

• подолання негативних особливостей розвитку того чи іншого процесу.

Від їх розв'язання залежить успішність перебігу компенсаторних процесів та, значною мірою якість навчання та рівень особистісного розвитку дітей.

Корекційно- розвиткова робота пронизує всю діяльність школи для дітей зі зниженим слухом здійснюється у процесі формування у дітей загальноосвітніх умінь і навичок. Вона ґрунтується на максимальному використанні збережених можливостей дитини. Важливе значення також має корекційно-розвивальний вплив, який відбувається у позаурочний час, на різного роду позакласних заходах, у побуті.

У змісті корекційно-розвивальної роботи втілюються основні принципи спеціальної дидактики шкіл для дітей зі зниженим слухом: принципу корекційної спрямованості навчання, єдності процесу навчання основам наук і словесного мовлення, розвитку слухового сприймання, інтенсифікації мовленнєвого спілкування.

Основними завданнями корекційно – розвиткової роботи з дітьми, які мають порушення слуху є:

• розвиток особистості (когнітивної, емоційно – вольової, ціннісно – мотиваційної і поведінкової сфер) та формування комунікативних навичок за допомогою усної та жестової мов (шляхом впровадження білінгвального методу навчання);

• подолання вторинних порушень пізнавальної діяльності;

• удосконалення навичок спілкування на слухозоровій основі (використання збережених аналізаторів та розвиток слухового сприймання), сприймання та продукування мовлення;

• розширення поняття про оточуюче середовище, поповнення запасу словесних та жестових одиниць;

• посилення слухового компоненту в умовах слухозорового та вібраційного сприймання мовлення;

• індивідуальна корекція порушень розвитку засобами лікувальних методик (медикаментозної, масажу, лікувальної фізкультури, фізіотерапії, психотерапії та ін.).

Від їх розв'язання залежить успішність перебігу компенсаторних процесів та, значною мірою якість навчання та рівень особистісного розвитку дітей.

Корекційно-розвивальна робота проводиться в чотирьох напрямках:

- Мовленнєвий напрямок спрямований на попередження та подолання мовленнєвого недорозвитку у всіх його проявах від мотиваційного до продуктивного, діяльнісного. Цей напрямок включає такі змістовні складові: формування мотиваційного компоненту мовленнєвої діяльності, навичок сприймання та продукування мовлення, корекцію різних сторін мовлення; створення наочно-образного підґрунтя для розвитку мовлення.

- Пізнавальний напрямок призначений для розвитку пізнавальних процесів і функцій, на яких негативно впливає порушення слуху. Він включає такі змістові складові як: розвиток пам’яті, уваги, розумових дій та операцій, логічних форм мислення, формування пізнавальної активності, вміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки на доступному кожному учневі рівні.

- Сенсорний напрямок призначений для розвитку збереженого слуху та неушкоджених аналізаторів з корекційно-компенсаторною метою. Його змістовне наповнення включає: розвиток зорового сприймання, зорово-моторної координації, кінестетичних та тактильних відчуттів, формування компенсаторних навичок інформації через смак, запах, тактильні відчуття.

- Особистісний напрямок покликаний попередити та подолати невпевненість у собі, відчуття друговартості, обділеності, які можуть спричинятися усвідомленням проблем особистісного та соціального характеру, пов’язаних із власним порушенням та тими обмеженнями (у можливості вільного спілкування, отримувати інформацію з різних аудіо джерел тощо), які воно може накладати. Цей напрямок тісно пов’язаний з попереднім і ефективність його впровадження великою мірою визначається соціальним середовищем, створенням сприятливих психологічних умов з одного боку, та рівнем сформованості життєвих компетенцій, в тому числі мовленнєвих – з іншого.

Одним із основних напрямків діяльності спеціального загальноосвітнього закладу для дітей з порушеннями слуху, навчально – реабілітаційного центру зокрема, є надання комплексних реабілітаційних послуг дітям з порушеннями слуху шляхом створення системи корекційно – розвиткових занять, які передбачені в інваріантній частині Типових навчальних планів спеціального загальноосвітнього навчального закладу для дітей з порушеннями слуху і які реалізуються через корекційно – розвиткові заняття: розвиток слухового сприймання, розвиток слухо – зоро – тактильного сприймання мовлення, формування вимови; музично – ритмічні заняття; фонетична ритміка; психосоціальний розвиток, що забезпечується засобами усної та жестової мов.

Корекційно – розвиткові заняття спрямовані на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів.

Метою їх проведення є формування в учнів способів орієнтування, комунікативної діяльності, засвоєння навчального матеріалу, всебічний розвиток особистості, створення передумов для соціальної адаптації та інтеграції дітей.

Колись і глухота, і сліпота, і розумова відсталість будуть подолані медично і біологічно, але ще раніше педагогічно та психологічно
Л.С.Виготський

Місце і суть слухомовної роботи в системі корекційно-реабілітаційної роботи навчально-реабілітаційного центру

Слухомовна робота займає важливе місце в системі корекційно-реабілітаційної роботи навчально-реабілітаційного центру. Суть цієї роботи полягає в тому, щоб навчити дітей з порушеннями слуху сприймати усне мовлення бісенсорно (слухо-зорово) з проведенням спеціальних слухових вправ по моносенсорному (слуховому) сприйнятті мовленнєвого матеріалу, розуміти його, а також відтворювати власне мовлення. У цьому сенсі важливою є робота над розвитком слухового сприймання та формуванням мовлення, яка проводиться з використанням звукопідсилювальної апаратури і опирається на залишки слуху.

Ось чому корекцію слухового сприймання та мовлення педагоги центру проводять за двома напрямками:

1) в процесі спеціальних тренувань слухової функції розвивають у дітей навички сприймання мови оточуючих та розуміння її;

2) формують навички відтворення усного мовлення.

Отже, роботу над розвитком слухового сприймання вчителі пов'язують з формуванням і корекцією вимови, із засвоєнням словника, граматичної будови мови, з розвитком пізнавальної діяльності дітей і здійснюють, опираючись на збережені аналізатори і залишки слуху. Таким чином, розвиток слухового сприймання є основою формування усного мовлення нечуючих дітей, удосконалення навичок словесного спілкування і створення передумов для успішної їх реабілітації й інтеграції в середовище чуючих. Ця робота здійснюється упродовж усього навчально-виховного процесу: на спеціальних корекційних заняттях (індивідуальні, групові, фронтальні, музично-ритмічні), загальноосвітніх уроках, у позаурочний час і має свою систему (див. табл. 1)

/Files/images/2020_rk/nd_sluh_robota/табл 1.JPG

Розвиток слухового сприймання та формування мовлення на фронтальних заняттях

Слуховий кабінет є центром організаційної, методичної, консультаційної роботи з питань навчання нечуючих дітей сприймати усне мовлення, відтворювати виразне мовлення. Я надаю практичну допомогу педагогам і батькам з використання звукопідсилювальної апаратури, розвитку слухового сприймання та формування мовлення, виправлення дефектів вимови на уроках, у позаурочний час і під час перебування дітей дома.

У слуховому кабінеті проводяться спеціальні фронтальні заняття з учнями початкових класів, корекційним завданням яких є розвиток слухового сприймання немовними звуками і мовленням: слова, словосполучення, фрази, тексти (див. табл. 2).

/Files/images/2020_rk/nd_sluh_robota/табл 2.JPG

Під час роботи над розвитком слухового сприймання діти навчаються не тільки реагувати на звучання музичних інструментів, але й розрізняти джерело звучання, гучність, довготу, висоту, короткість, злитість, темп, ритм, диференціювати жанри музичних творів (марш, вальс, полька), хоровий і сольний спів, чоловічий, жіночий і дитячий голоси, голоси тварин, побутові шуми, природні явища. На фронтальних заняттях застосовую інноваційні технології: комп'ютерні програми „Світ звуків навколо нас"

Використання цих комп'ютерних програм допомагають учням з вадами слуху розпізнавати звуки навколишнього середовища, орієнтуватися в умовах повсякденного життя, формують уміння користуватися своїм слухом у різних життєвих ситуаціях: розрізняти дверний дзвінок, звучання телефону, будильника, годинника, сигнали транспорту тощо.

У процесі корекційної слухомовної роботи на фронтальних заняттях велика увага приділяється розрізненню мовленнєвого матеріалу. Ця робота розпочинається вчителем слухового кабінету зі сприймання і розрізнення двох-чотирьох слів з використанням відповідних іграшок, картинок, карток. Поступово кількість слів для розрізнення збільшується. Поруч зі словами пропоную фрази, словосполучення, запитання, накази. Діти відповідають на запитання, виконують дії (після фрази "Візьміть барабан" беруть з ряду предметів барабан).

Працюючи над розрізненням учнями тексту, велику увагу приділяю визначенню кількості речень у тексті, їх послідовності, логічному наголосу, інтонації, ритмічній структурі.

Корекція вимови учнів здійснюється протягом всього заняття на основі слухозорового наслідування зразка, поданого вчителем.

Корекційна робота з розвитку слухового сприймання та формування мовлення дітей є ефективною завдяки використанню звукопідсилювальної апаратури. Використання її розширює можливості сприйняття мовлення. Звуки, які були недоступні слуху дітей, під час використання звукопідсилювальної апаратури стають розпізнавальними. Відповідно до Базового переліку корекційних засобів навчання та реабілітаційного обладнання спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом та глухих, затвердженого наказом МОН №289 від 11.04.2006 року, 100% всіх дітей нашого центру забезпечені сучасними індивідуальними слуховими апаратами.

Розвиток слухового сприймання та формування вимови на індивідуальних заняттях

Мета школи для дітей зі зниженим слухом – допомогти сформувати у такої дитини вміння та навички спілкування, розвивати мовлення та словесно-логічне мислення, необхідне їй як при породженні власного мовлення, так і при сприйманні звернення до неї. Ці цільові аспекти покладені в основу всієї діяльності вчителя та дитини на індивідуальних заняттях, а зміст індивідуальних занять підпорядкований визначеній меті.

Головними завданнями корекційно-розвиткових занять є:

  • розвиток у дітей слухового сприймання так, щоб учні могли ефективно використовувати залишки слуху на уроках та в позаурочний час;
  • постановка, корекція, автоматизація та диференціація артикуляції звуків мови з використанням залишків слуху;
  • нормалізація тембру голосу, інтонації та ритму мовлення;
  • розвиток здатності використовувати залишковий слух для постійного контролю власної вимови;
  • навчання користуватися слуховими апаратами в різних акустичних умовах;
  • навчання учнів орієнтуватись у світі немовних звуків.

Формування вмінь та навичок говоріння та сприймання мовлення має концентричний, спіралеподібний характер. Це означає, що одні і ті самі уміння та навички формуються та удосконалюються на різному мовленнєвому матеріалі (як за змістом, тематикою, так і за характером, який ускладнюється згідно з етапами навчання – від класу до класу).

На індивідуальних заняттях з розвитку слухового сприймання та формування вимови корекційна робота проводиться в двох напрямках (див. табл. 3):

І - формування правильної звуковимови;

II - розвиток слухового сприймання.

Для забезпечення якісного проведення корекційно – розвиткових занять, кожен вчитель розвитку слухового сприймання та формування вимови веде фонетичний щоденник на кожного учня, де міститься інформація про стан слухової функції, вимовних навиків, план роботи на семестр та домашні завдання.

Вчителі індивідуальної слухомовної роботи, які працюють з учнями початкових класів: Крайник О. В., Васянович Л.П., Шатило О.А., Господарчук В.М., Прогонова Л.А., Котюк О.В., Свінціцька Ю.А., Тарасюк С.А., здійснюючи корекційно-розвивальне навчання, застосовують інноваційні освітні технології, ефективні форми і методи корекційної роботи дітей зі складними вадами розвитку. Їх заняття відзначаються нестандартністю, опорою на аналізаторні системи: мовленнєво-слухову, мовленнєво-рухову, зорову, шкіряну, чим досягає належних результатів у роботі. Активно використовують на заняттях комп’ютерні технології навчання звукової вимови і розвитку слухового сприймання, що забезпечує у слабочуючих учнів формування чіткої артикуляції, звуковимови та навичок слухового сприймання усного мовлення. Розвивають у школярів навички соціальної взаємодії, свідомого практичного застосування комунікативних умінь та використання залишкового слуху.

Педагоги протягом періоду навчання вчать розпізнавати мовні та немовні звуки, працюють над постановкою, автоматизацією, диференціацією звуків з обов’язковим закріпленням у словах, фразах, реченнях, вчать дітей вимовляти слово злитно, з дотриманням словесного та логічного наголосів в певному темпі. Робота над мовним диханням, силою голосу, над усним зв’язним мовленням, формуванням навичок зчитування з губ поглиблюється і ускладнюється протягом усього періоду перебування дітей у школі в урочний і позаурочний час всіма педагогічними працівниками.

У своїй діяльності вчителі індивідуальної роботи використовують такі педагогічні технології: робота з картками, малюнками, конструктивними картинами або макетами; дидактичні ігри; доповнення речень за малюнками; робота з деформованим текстом, розрізним текстом; підбір малюнків, визначення послідовності малюнків у серії з опорою на текст, інсценування, замальовування змісту; застосовують інноваційні технології; спеціальні комп'ютерні програми «Світ звуків. Видима мова", придбані у центрі слухової реабілітації „Аврора".

Крім спеціальних комп'ютерних програм у роботі з нечуючими дітьми вчителі індивідуальної роботи використовують загальнодидактичні комп'ютерні програми, адаптуючи їх для розвитку слухового сприймання та формування вимови.

Використання комп'ютерних програм для розвитку слухового сприймання та формування вимови сприяє успішному оволодінню вимовою, підвищує ефективність роботи над вимовою, формує уміння розрізняти мовлення в навчальному процесі і в позаурочний час. сприяє загальному розвитку дитини, стимулює учнів до навчання, до самостійної роботи над вимовою, до самоконтролю за мовою, викликає інтерес до роботи над розвитком слухового сприймання та формування вимови. Результати педагогічної діяльності методичного об΄єднання вчителів індивідуальної слухомовної роботи дають можливість говорити про хоч незначне, але підвищення відсотка якості знань учнів з розбірливості мовлення та розвитку слухового сприймання.

/Files/images/2020_rk/nd_sluh_robota/виразн мовл інд слух.png

У більшої частини учнів покращилась виразність мовлення. Проте ще є учні, які мають певні вади голосу, дефекти у вимові звуків та недостатньо сформоване мовне дихання. Внаслідок недостатнього самоконтролю вони гублять звуки в мовному потоці. Для досягнення кращих результатів у роботі над виразністю мовлення учнів вчителям індивідуальної слухомовної роботи на індивідуальних заняттях необхідно створювати ефективні умови для розвитку мовленнєвого дихання, усунення дефектів голосу, підвищення якості контролю та самоконтролю учнів за власною вимовою, педагогам постійно контролювати правильну вимову наявних звуків, використання учнями індивідуальних слухових апаратів.

Розвиток слухового сприймання га формування вимови на групових заняттях

На групових заняттях з розвитку слухового сприймання та формування вимови корекційна слухомовна робота спрямовується вчителями на підсилення слухового компонента в комплексному слухо-зоровому сприйнятті мовлення, на формування навичок спілкування з оточуючими людьми як умови адаптації нечуючих дітей в середовищі чуючих. Заняття групами розширюють можливості спілкування учнів, наближують його до природних умов спілкування.

Робота з розвитку слухового сприймання передбачає:

- розвиток залишкового слуху, який здійснюється під час цілеспрямованого навчання сприймати на слух мову і немовні звучання;

- створення на базі розвивального слухового сприймання, якісно нової, слухо-зорової основи для сприймання усної мови;

- збагачення уявлень дітей про звуки навколишнього середовища.

Групові заняття, так само як індивідуальні, складаються з двох частин:

1) розвиток слухового сприймання;
2) формування вимови (див. табл. 4).

/Files/images/2020_rk/nd_sluh_robota/табл 4.png

Під час розвитку слухового сприймання на групових заняттях значна увага приділяється роботі над темпом мовлення, інтонацією, словесним і логічним наголосом, виробленню в учнів слухових диференційовок, контролю над власною мовою. Види і прийоми роботи на заняттях з розвитку слухового сприймання та формування вимови мають бути цікавими.Не можна проводити слухові вправи лише у формі механічного повторення сприйнятого на слух матеріалу. Види і прийоми роботи мають бути різноманітними. Необхідно чітко планувати кожне заняття з розвитку мовленнєвого слуху.

При цілеспрямованій творчій роботі вчителів, при їх тісному контакті і взаємодії може бути успішно виконане завдання роботи з розвитку сприймання мовлення на слух слабочуючих учнів. На основі розвитку слухової функції і мовного слуху нарощуються навички сприймання усної мови і вимова. Це підвищить ефективність навчально – виховного процесу в школі для слабочуючих, буде сприяти оволодінню усною мовою як засобом спілкування, знаряддям мислення.

Організація корекційної слухомовної роботи на музично-ритмічних заняттях

Однією з форм організації корекційної слухомовної роботи є музично-ритмічні заняття (див. табл. 5).

/Files/images/2020_rk/nd_sluh_robota/табл 5.png

Їх змістом є розвиток рухових навичок під музичний супровід, сприймання музичних творів, відтворення музичних ритмів на музичних інструментах (барабан, бубон, дудка тощо), робота над вимовою з використанням фонетичної ритміки, засвоєння елементів речитативного співу тощо. Вчитель ритміки Крайник О.В. проводить роботу з розвитку мовного дихання, голосу, вимови звуків мовлення, зі злитості мовлення, працює над темпом і ритмом, над силою і висотою голосу, над тембром, інтонацією і логічним наголосом.

У процесі занять учителька використовує залишковий слух для розвитку слухового сприймання музики, немовних звуків і мовлення. Проводиться ця робота на матеріалі пісень, п'єс. Ця робота продовжується на музичних заняття, які проводять вчителі Лисак М.В., Ткачук М., які організовують прослуховування пісень, музичних п'єс, бесіди про авторів. У процесі роботи визначається характер твору (швидкий, повільний, сумний, веселий, тихий, гучний тощо). Вправи з відтворення ритмів проводяться на бубні, дудці, барабані, піаніно.

На музично-ритмічних заняттях учні не тільки слухають музику, але й вивчають пісні, які виконують речитативом.

Щоб зробити дитину розумною і розважливою, зробіть її міцною і здоровою: нехай вона працює, бігає, діє, кричить, нехай вона знаходиться у постійному русі

У дітей з порушенням слуху спостерігається порушення загальної і дрібної моторики, недостатність рухової сфери різного ступеня, дихання поверхневе, а також - порушення рівноваги і тонусу м'язів, уповільнення рухів. Більшість дітей з порушенням слуху мають супутні порушення рухового апарату, а саме порушення постави та формування зводу стопи. Лікувальна фізкультура (ЛФК) спрямована на відновлення зниженого рівня здоров`я дітей шляхом запобігання прогресуванню наявного захворювання, заміщення втрачених функцій засобами фізичної культури з використанням цілющих природних факторів. Усі різновиди вправ використовують з метою удосконалення рухової сфери дітей із порушеннями слуху та зменшення її відставання від рухової сфери однолітків.

У результаті регулярних занять з ЛФК відбувається :

1. Зміцнення здоров’я та корекція недоліків фізичного розвитку.

2.Загартування організму.

3.Розширення діапазону функціональних можливостей основних фізіологічних систем організму.

4.Підвищення захисних сил організму та його опірності.

5. Оволодіння основними руховими навичками та якостями.

6.Виховання морально – вольових якостей та інтересу до регулярних самостійних занять фізичною культурою.

7.Роз’яснення значення здорового способу життя, принципи гігієни, правильного режиму праці та відпочинку, перебування на повітрі, раціонального харчування.

Спеціальні корекційні завдання:

- коригування моторної сфери, відповідно до порушень;

- вироблення чітких координованих рухів під словесний супровід;

- розвиток фонематичного слуху;

- розвиток дрібної моторики, ручної вправності;

- навчання правильному диханню, яке сприяє зміцненню дихальних м'язів та корекції мовного дихання;

- розвиток здатності орієнтуватися просторі;

- розвиток міміки, жестикуляції;

- розвиток мовлення за допомогою рухів;

- формування в процесі фізичного виховання просторових і часових уявлень;

- вивчення в процесі предметної діяльності на заняттях з фізкультури різноманітних властивостей матеріалів (важкий, гладкий);

- формування в процесі рухової діяльності операцій мислення;

- виховання швидкості реакції.

Організація корекційної роботи з розвитку слухового сприймання та формування мовлення у позаурочний час

Величезні резерви корекції і розвитку дітей, а також втілення в життя планів комплексної реабілітації знаходяться у позаурочній виховній роботі, змістом якої є формування активної, всебічно розвиненої особистості, підготовленої до життя, здатної до успішної адаптації та соціалізації.

Робота над розвитком слухового сприймання та формування мовлення проводиться вихователями під час режимних моментів, самопідготовки, різних заходів, гурткової роботи (див. табл. 6).

/Files/images/2020_rk/nd_sluh_robota/табл 6.png

При цьому вихователі проводять слухові тренування, в які включають мовний матеріал виховних заходів, матеріал побутової мови, а також матеріал, пов'язаний з вивченням загальноосвітніх дисциплін.

Вихователі працюють у співпраці з учителями-предметниками і вчителями індивідуальної роботи. Ця співпраця виражається у спільному плануванні, проведенні заходів, в єдиних вимогах до навчання і виховання учнів, у взаємовідвідуванні уроків, самопідготовки.

Усі вихователі знають стан слуху і вимови дітей, індивідуальні можливості кожного учня і використовують це у своїй роботі. На початку самопідготовки вони проводять фонетичну зарядку, мовні п'ятихвилинки, діти промовляють скоромовки, чистомовки. Велику увагу приділяють вихователі практичній діяльності дітей. Залучення дітей до різних видів діяльності формує в них активне ставлення до навколишнього світу, є умовою компенсації розладу слуху та адаптації до умов життя в суспільстві.

Про системну роботу у здійсненні комплексної реабілітації дітей з особливими освітніми потребами

Сурдопедагог, який зневажає жестову мову, викреслює зі свого кола саму дитину, її життя, діяльність, проблеми, потребу у спілкуванні

Л.С.ВИГОТСЬКИЙ

Одним з аспектів особливих освітніх потреб учнів з порушенням слуху є організація навчання на основі словесно-жестового білінгвізму. У питанні формування усного мовлення використання жестів вважається доцільним з точки зору підтримки бажання дитини вираження думки будь яким способом, з наступним формулюванням її у словесній формі, кращого розуміння і запам’ятовування слова, контролю за розумінням значення слова.

Використання жестів у навчально-виховному процесі дозволяє збільшити обсяг навчальної інформації, прискорити її передачу і сприй­няття учнями. Це у свою чергу дозволяє розширити коло навчальних предметів і галузей знань, що сприяє більш широкому розвитку пізнавальної діяльності, мислення дітей з порушенями слуху.

Починаючи з першого класу учні нашого центру вивчають українську жестову мову. УЖМ- це повноцінна візуальна комунікативна система, це символічна мова зі своєю структурою і закономірностями, яка слугує засобом спілкування нечуючих людей в Україні.

Складовою комплексної реабілітації дітей зі складними порушеннями розвитку є їх психологічна реабілітація.

Психологічний супровід дітей з особливими потребами — це завжди пролонгований, динамічний процес, цілісна діяльність психолога, яка передбачає п'ять взаємопов'язаних компонентів:

1) систематичний моніторинг медико-психологічного і психолого-педагогічного статусу дитини в динаміці її психічного розвитку;

2) створення соціально-психологічних умов для ефективного психічного розвитку дітей у соціумі;

3) систематичну психологічну допомогу дітям із порушеннями в розвитку у вигляді консультування, психокорекції, психологічної підтримки;

4) систематичну психологічну допомогу батькам дітей із проблемами в розвитку;

5) організацію життєдіяльності дітей з особливими потребами в соціумі з урахуванням їхніх психічних та фізичних можливостей.

Витоки здібностей і обдарувань дітей – на кінчиках їхніх пальців

В. О. Сухомлинський

Арт-терапія або «лікування мистецтвом» - досить новий, проте популярний засіб психотерапії. Особливо актуальною арт-терапія є для дітей з особливими потребами. Мистецтво – це чудова можливість «відкритися», поділитися своїми емоціями та страхами. Адже іноді так важко висловити словами всі ті емоції, що вирують у дущі. Саме арт-терапія допоможе віднайти душевну гармонію. Вона є один із засобів розвитку дитини.

Арт-терапія - це терапія образотворчою діяльністю з метою вираження свого психоемоційного стану, що володіє широкими можливостями і сприяє швидкій соціалізації дитини з особливими потребами.

Практично кожна дитина з особливими потребами може брати участь в арт-терапевтичній роботі. Арт-терапія як невербальний засіб спілкування особливо цінна для тих, хто недостатньо добре володіє мовою, відчуває труднощі в словесному описі своїх переживань, у міжособистісній взаємодії. Образотворча діяльність є могутнім засобом зближення людей, є засобом вільного самовираження і самопізнання. Результати образотворчої діяльності мистецтва є об'єктивним свідоцтвом настроїв і думок особистості з особливими потребами, що дозволяє використовувати їх для соціальної інтеграції дитини. Арт-терапевтична робота допомагає подолати апатію і безініціативність, сформувати більш активну життєву позицію, впевненість у своїх силах, автономність і особисті межі. У процесі арт-терапії дитина з особливими потребами отримує можливість пережити больові для неї ситуації та почати звільнятися від стереотипної поведінки та відношень до оточуючих, які заважають соціальній адаптації.

Дослідження, проведені під керівництвом Л.Д. Лебедєвої, показали, що арт-терапевтичні заняття дозволяють вирішувати такі важливі педагогічні завдання:

Виховні. Взаємодія будується таким чином, щоб діти вчилися коректному спілкуванню, співпереживанню, дбайливим взаєминам з однолітками і дорослими. Це сприяє моральному розвитку особистості, забезпечує орієнтацію в системі моральних норм, засвоєння етики поведінки. Відбувається глибше розуміння себе, свого внутрішнього світу (думок, почуттів, бажань). Складаються відкриті, довірчі, доброзичливі відносини з педагогом.

Корекційні. Досить успішно коригується образ "Я", який раніше міг бути деформованим, поліпшується самооцінка, зникають неадекватні форми поведінки, налагоджуються способи взаємодії з іншими людьми. Хороші результати досягнуті в роботі з деякими відхиленнями в розвитку емоційно-вольової сфери особистості.

Психотерапевтичні. "Лікувальний" ефект досягається завдяки тому, що в процесі творчої діяльності створюється атмосфера емоційної теплоти, доброзичливості, емпатійного спілкування, визнання цінності особистості іншої людини, турбота про неї, її почуття, переживання. Виникають відчуття психологічного комфорту, захищеності, радості, успіху. У результаті мобілізується цілющий потенціал емоцій.

Діагностичні. Арт-терапія дозволяє отримати відомості про розвиток та індивідуальні особливості дитини. Це коректний спосіб поспостерігати за нею у самостійній діяльності, краще дізнатися про її інтереси, цінності, побачити внутрішній світ, неповторність, особистісну своєрідність, а також виявити проблеми, що підлягають спеціальній корекції. У процесі занять легко виявляються характер міжособистісних відносин і реальне становище кожного в колективі, а також особливості сімейної ситуації. Арт-терапія виявляє і внутрішні, глибинні проблеми особистості. Володіючи багатосторонніми діагностичними можливостями, вона може бути віднесена до проективних тестів.

Розвиваючі. Завдяки використанню різних форм художньої експресії складаються умови, при яких кожна дитина переживає успіх у тій чи іншій діяльності, самостійно справляється з важкою ситуацією. Діти навчаються вербалізації емоційних переживань, відкритості у спілкуванні, спонтанності. В цілому відбувається особистісний ріст людини, знаходиться досвід нових форм діяльності, розвиваються здібності до творчості, саморегуляції почуттів і поведінки.

Висновки

Таким чином, удосконалення процесу навчання і виховання дітей з вадами слуху завжди було і є одним із найактуальніших завдань сурдопедагогіки. Водночас його розв'язання поєднується із пошуками оптимальних засобів і прийомів корекційної слухомовної роботи. Тільки корекційна робота з розвитку слухового сприймання та формування мовлення може забезпечити всебічний розвиток особистості на основі компенсаторних можливостей, повне подолання наслідків глухоти для розумового і фізичного розвитку, підготовку до життя в середовищі чуючи людей.

Кiлькiсть переглядiв: 8277

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.