Рідна мово, без тебе ніхто я,

мов на вітрі осінній листок…

Керівники проекту: вчителька української мови та літератури Яскевич Л.В. ,

вчителька світової літератури Тищенко О.Я.

Одним із головних завдань спеціальної школи є формування у дітей з особливими потребами мовленнєвої компетенції. Специфічні аспекти формування мовленнєвої компетенції відображено в працях Р.М.Боскіс, А.М.Гольдберг, М.В.Болдирєва, А.Г.Зикеєва, Н.Г.Морозова, М.І Нікітіна.

Особливе значення мають дослідження мовленнєвої діяльності слабочуючих у працях Л.С.Виготського, зокрема основні положення його теорії мовленнєвої діяльності. Педагогічні й методичні питання формування мовленнєвої компетенції у дітей з особливими потребами розробляли і сучасні вчені –методисти О.М.Біляєв, Є.П.Головородько, Т.О.Ладиженська, Л.І.Мацько, Н.А. Пашківська, М.І.Пентилюк.

Проте, незважаючи на певні досягнення у дослідженні проблем формування мовленнєвої компетенції в школі слабочуючих, нерозкритим залишається питання про її формування в старших класах, зокрема на уроках рідної мови й літератури.

Відсутність методичних розробок і рекомендацій науково обґрунтованої системи роботи, формування мовленнєвої компетенції старшокласників негативно впливає на процес навчання. Педагоги розуміють, що використання ефективних форм і методів під час оволодіння слабочуючими учнями мовою і мовленням на уроках рідної мови і літератури – основа розвитку практичних мовних умінь і навичок. Тому перед вчителями –словесниками спеціальної школи стоять непрості завдання: прищеплювати слабочуючим учням любов до рідного слова; допомогти дітям з особливими потребами відчути красу і ніжність мови; виховувати бажання вчити мову свого народу (адже поряд із словесною використовується на уроках і жестова мова), виробляти уміння підтримувати розмову на будь-яку тему (вести діалог), створювати власні висловлювання, адекватні ситуації спілкування. Адже саме мовний бар»єр перешкоджає слабочуючій дитині увійти в соціум і стати повноправним його громадянином. Мовленнєва компетентність – це той місточок, який з»єднає людей з особливими потребами з чуючим світом.

Уроки літератури рідного краю – благодатний матеріал для вирішення цих завдань. Адже наш Поліський край дав путівку в літературу таким майстрам художнього слова, як Лесі Українці, І.Огієнку, Б.Тену, М.Рильському, М.Коцюбинському. Приваблювала наша земля і письменників російської, польської, французької, англійської літератур.

Заздалегідь готуючись до уроків, вчителі української та зарубіжної літератури пропонують слабочуючим учням ознайомитися з життям і літературною творчістю письменників-земляків Житомирщини, а також з творчістю зарубіжних письменників, доля яких пов»язане з Поліссям.

Ми приємно здивовані, що наші учні виявляють інтерес до цікавих фактів з життя і літературної діяльності письменників-земляків, хочуть більше знати про їх творчість, читати твори, яких немає у підручниках.

Готуючись до кожного такого уроку, учні діляться на групи, кожна з яких отримує завдання відповідно теми: «З Україною в серці» (за повістю Миколи Шпака), «Родом із пісні» (за творчістю Миколи Сингаївського), «Поетична творчість Миколи Никончука», «Мова –серце народу» (за творчістю І.Огієнка), «Я родом із дитинства» (за творчістю М.Пономаренко), «Усю енергію, талант, усе буття він вклав в жертовник мови золотої» (за творчістю Б.Тена), «Бальзак і Полісся» (за творчістю О. де Бальзака), «Люди не ангели, виткані з одного світла» (за творчістю В.Короленка), «Казковий світ дитини» (за творчістю М.Пономаренко. Слабочуючі старшокласники охоче відвідують краєзнавчий і літературні музеї, працюють у бібліотеках. Зібраний матеріал обговорюється відбувається обмін враженнями побаченого і почутого.

Так з’явилися випуски літературних газет, де вміщено багатий матеріал про письменників-земляків, який використовується педагогами школи на уроках. Уроки літератури рідного краю дають можливість не лише засвоювати навчальний матеріал, а й поглиблюють знання слабочуючих учнів про свій рідний край, письменників-земляків, талановитих людей, які жили і живуть довкола нас, розвивають мислення, розширюють кругозір, вчать обмінюватися думками, створювати власні висловлювання, тобто формують мовленнєву компетенцію, яка так необхідна нашим дітям.

Пропонуємо розробку уроку, проведеного вчителем української мови й літератури Яскевич Л.В. та вчителем зарубіжної літератури Тищенко О.Я. Березівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів для дітей зі зниженим слухом, що в Житомирському районі.

Тема . «Рідна мово, без тебе ніхто я, мов на вітрі осінній листок…»

(За творчістю Б.Тена та В.Короленка).

Епіграф .

Мій рідний край!

О сива давнина!

Як мало ще про тебе знаю!

Та серцем всім минуле притяга,

Я вірю, що тебе пізнаю…

П.Суриков

Мета: сприяти осмисленню життєвих і творчих шляхів поета і перекладача Бориса Тена та російського письменника Володимира Короленка; викликати в слабочуючих учнів інтерес до творчості письменників-земляків через заглиблення у зміст їх творів; пробуджувати любов до рідного слова і землі, бажання у дітей з особливими потребами спілкуватися словесною мовою, поповнювати свій словник загальновживаною лексикою.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрети Б.Тена та В.Короленка, збірка «Зоряні сади» Б.Тена; текти оповідання «Без мови» В.Короленка, ілюстрації до творів.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Мовна хвилинка.

- Як називається наш рідний край?

- Назвіть відомих письменників, які живуть на Поліссі?

- Назвіть імена сучасних поетів-земляків Житомирщини

• Виразне читання епіграфа

• Словникова робота

• Робота над змістом епіграфа. (Знати рідний край, любити свій народ, рідну

мову).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя.

Існує така думка, що освіченою і вихованою є така людина, яка може розмовляти тією мовою, якою звернулася до неї інша людина. Звичайно, всі ми не можемо бути поліглотами, але свою рідну мову ми зобов’язані знати. Ви ведете предметні і побутові словнички, але часто чуємо від вас запитання: «А навіщо вони нам?», «Навіщо вчити так багато слів?», «Ми можемо обійтися і жестовою мовою». На ці запитання ви спробуєте дати відповіді у кінці уроку. А ми дізнаємось, чи переконали вас у потребі поповнювати словниковий запас, знати рідну мову.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

(Звучить мелодія)

Вчитель. Уважно прослухайте і скажіть, що постало у вашій уяві?

Учень: Я чую шум і плескіт води. Я уявляю собі річку. Світить сонечко. По річці пливе човен.

- Яка найбільша річка в Україні? (Дніпро)

- Яка грецька назва цієї річки? (Борисфен)

Відгадавши кросворд і ребус, ви дізнаєтесь прізвища письменників про яких ми будемо говорити на уроці.

1. Те, про що розповідається у літературному творі.

2. Висловлення, коротка цитата до твору.

Вчитель. Отже, про кого сьогодні йтиме мова на уроці?

Словник:

поліглот – людина, яка знає багато мов;

перекладач – людина, яка перекладає твори з однієї мови на іншу;

поет – творча людина, яка пише вірші;

доля – життєвий шлях людини;

репресія – гострі заходи, які засвоюються владою як форма переслідування за що -небудь.

/Files/images/етраьс.jpg

ІУ. Оголошення теми і мети уроку.

Вчитель.

- Як ви розумієте тему уроку?

- Що ви знаєте про Бориса Тена?

- Якою, на вашу думку, буде мета уроку?

(Клас поділений на 2 групи: екскурсоводів і літературознавців)

Учні. Ми побували в музеї Б.Тена, перекладача і поета.

У. Виклад матеріалу.

1. Слово надається «екскурсоводам».

Перший екскурсовод.

В селі Дермань, що на Рівненщині, 9 грудня 1897 року в учительській сім»ї народився Борис Тен (Микола Васильович Хомичевський). Його батько був священиком. У 1912 році сім»я Хомичевських переїздить до Житомира. У 1922 році закінчив Микола Васильович Волинський інститут народної освіти. Був ініціатором створення в Житомирі Української автокефальної православної церкви. У 1923 році Микола Хомичевський був висвячений у сан протоієрея.

- Коли і де народився Микола Васильович Хомичевський?)

- Який псевдонім М.Хомичевського?

Другий екскурсовод.

На початку 1930 року Всеукраїнський церковний собор ліквідував ЦАПУ. Пройшла хвиля репресій. Миколу Хомичевcького було засуджено до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Але потім вирок було замінено засланням на Далекий Схід.

У червні 1931 року Микола Хомичевський одружується з Аполінарією Леонтіївною Ковальчук. Там же у них народжується син Василько. У 1936 році Миколу Хомичевського достроково звільняють від ув»язнення, а місцем проживання йому призначено містечко Лубни на Полтавщині. Війна розкидала сім»ю Хомичевських. Дружина жила в Житомирі, а Микола Васильович був на фронті.

У 1945 році дружина Миколи Хомичевського роздобула для свого чоловіка виклик із Житомирського педінституту про відозву з рядів Радянської Армії як колишнього викладача музики і співів у інституті. Поселилися Хомичевські на вулиці Кашперівській (зараз це вулиця Б.Тена у Житомирі).

- Що таке репресія?

Третій екскурсовод.

1945 рік. Б.Тен працює завідуючим літературною частиною місцевого театру. У 1947 році Микола Васильович займає посаду інспектора обласного відділу у справах мистецтва та викладача музучилища. 1951 – 1955 р.р. Хомичевські працюють в інституті іноземних мов. А з 1955 р. – в педагогічному інституті імені Івана Яковича Франка.

У 1958 році подружжя переходить на постійну роботу до культосвітнього училища.

- Назвіть місця роботи Б.Тена.

2. Слово надається «літературознавцям».

Борис Тен займався поетичним перекладом, особливо шанував античну літературу. Перекладав Еврипіда, Софокла, Аристофана, Гомера, Шекспіра. Знав майже півтора десятка мов.

- Як називають людину, яка знає багато мов?

Виразне читання вірша вчителем.

Усю енергію, усе буття

Він вклав в жертовник мови золотої,

Хоч вивчив їх багато за життя,

Але душа співала до одної.

- До якої мови співала душа поета?

З Борисом Теном в мову увійшла

Якась ясна і неповторна сила.

В цій постаті Вкраїна віднайшла

Один з вітрів, що в мовні дме вітрила.

3. Знайомство із збіркою «Зоряні сади» Б.Тена.

(Демонстрація збірки, яка вийшла у 1970 році, коли Б.Тену виповнилось 70).

• Робота в групах.

Дібрати якнайбільше слів, які асоціюються з цією назвою (асоціативний кущ).

Вчитель. Зоряні сади в розумінні поета – це духовні планети людей, морально чистих, осяяних дружбою, коханням, почуттям обов’язку перед своїми рідними, Батьківщиною. Відкривається збірка розділом «Взаємини людські». У цьому розділі є вірш «Багато вірних друзів маю я»…

· Читання вірша учнем.

Багато вірних друзів маю я –

В пораді мудрій, у розважнім слові

Вони допомагать мені готові, -

Зі мною завжди їх сім»я.

Супутців у віках не полічити,

Та кожен стежку визначив свою

І залишив нам свої заповіти.

Стрічають їх у зеленому гаю

Я раз у раз виходжу на алеї Бібліотеки щедрої моєї.

· Словникова робота.

(Вірні друзі, мудра порада, розважне слово, заповіти).

/Files/images/печабппгбл.jpg

· Бесіда за змістом вірша.

- Друзі на алеях бібліотеки. Що це?

- У чому допомагають вірні друзі поету? (У «пораді мудрій», «у розважнім слові»)

Вчитель. Відчувати книгу як вірного супутника, як безцінного друга у житті – може тільки людина з високим інтелектом.

- Яка головна думка твору?

· Робота над змістом слів Бориса Тена.

«Мук народження не хочем мати

І пережовуєм, як автомати,

Не раз уже промовлені слова».

- Як ви розумієте ці слова?

(Потрібно вивчати свою рідну мову, поповнювати свій словниковий запас).

Вчитель. Отже, мова – це місточок, який допомагає людям порозумітися між собою. Це те, що робить нас людьми.

Діти, всі ви пам’ятаєте біблійне оповідання «Вавилонська вежа.» Пригадайте, чому люди припинили будувати цю споруду? (Бог зробив так, щоб люди забули свою рідну мову і стали промовляти незрозумілі слова. Люди не розуміли один одного, тому припинили будівництво вежі).

На прикладі оповідання Володимира Короленка «Без мови» спробуємо зрозуміти, як почувається людина, яка не розуміє мову інших, які думки і почуття у неї виникають.

Ми відвідали музей В.Г.Короленка.

- Що ви запам’ятали із побаченого і почутого в музеї?

1 учень. Короленко – видатний російський письменник, народився в м. Житомирі 27 липня 1853 р. в сім’ї судді.

З дитинства досконало володів польською, українською і російською мовами. Навчався у Житомирській чоловічій гімназії з 1863 р.

У 1866 р. батька Короленка перевели на службу до міста Рівне, сім’я Короленків залишає Житомир.

- Де народився Короленко?

- Якими мовами володів?

2 учень. Я хочу розповісти про навчання В Короленка. За успіхи у навчанні у Рівненському реальному училищі у 1871 р. Він отримав срібну медаль. Навчався у Петровській земельній та лісній академії у Москві, у Петербурзькому гірничому інституті.

3 учень. За відмову присягти новому імператору Олександру ІІІ Короленко був заарештований і висланий у Якутію. Де б не був письменник – в глухому північному містечку Березовські Починки, чи в далекій слободі Амга – скрізь він жив і працював поряд з селянами: сіяв, косив, майстрував. Він зрозумів весь жах безправного, жебрацького становища селянина.

- За що був висланий Короленко до Якутії?

- Що зрозумів письменник, працюючи поряд з селянами?

4 учень. Який твір Короленка ми читали в молодших класах? («Діти підземелля»).

З 1885 року Короленку дозволили оселитись у Нижньому Новгороді. Наступне десятиліття стало розквітом його творчого й громадського життя. Він написав твори «Сон Макара», «Діти підземелля», «Сліпий музикант» та інші.

Останні роки життя Короленко провів в Україні (у Полтаві оселилась вся родина).

Учитель. Володимир Галактіонович брав участь у створенні бібліотек, розробці правил користування бібліотеками, пошуком приміщень під бібліотеки. Сьогодні ім»я В.Короленка носять Харківська державна наукова бібліотека, міські бібліотеки у Чернігові, Маріуполі, Москви, Санки-Петербурзі та багато інших книгозбірень.

У 1998 р. Єврейським комітетом України В.Г.Короленку було присвоєно звання «Праведник України» за внесок та велику роль у справі захисту єврейського народу від гонінь.

- Навіщо В. Короленко створював бібліотеки?

- За що письменнику було присвоєно звання «Праведник України»?

5 учень. У 1973 році в Житомирі був створений музей В.Г.Короленка. Його ім»я Короленка носить одна з вулиць міста.

Короленко підтримував дружні зв»язки з Панасом Мирним, Карпенком – Карим, Михайлом Коцюбинським.

- З якими українськими письменниками Короленко підтримував дружні стосунки?

Слово вчителя.У 1893 р. в якості кореспондента газети «Русские ведомости» Короленко здійснив подорож в Америку. Його враження відбились в оповіданні «Без мови».

Ви прочитали цей твір. Спробуйте дати правильну відповідь.

/Files/images/цкфеіпр.jpg

· Тести:

1. Ім.»я головного героя оповідання «Без мови»:

а) Іван Дима; б) містер Борк; в) Матвій Лозинський.

2. Куди поїхали Іван, Матвій і Катерина?

а) до Америки; б) до Англії; в) до Ізраїлю.

3. Що приваблювало героїв в Америці?

а) багатство; б) свобода; в) вседозволеність.

4. Чому Матвій не міг спілкуватися з американцями?

а) не знав мови; б) заборонила поліція; в) американці не хотіли з ним спілкуватися.

5. Що засмучує Матвія в Америці?

а) відсутність житла; б) байдужість американців; в) безробіття, влада грошей.

· Робота з текстом у групах.

Знайдіть у тексті відповіді на запитання.

І група.

- Чому Матвій та Іван почуваються чужими в Америці?

ІІ група.

- До яких наслідків може призвести незнання мови тієї країни, до якої приїхала людина?

(Свої відповіді учні підтверджують цитатами з тексту).

Вчитель. Відомо, що людина, яка не може бути зрозумілою іншими людьми, яка ізольована від світу людей, поступово втрачає людські риси.

- Як про це говориться у творі?

- Чому, на вашу думку, в оповіданні з»являється образ вовка?

- Отже, скажіть будь ласка, для чого нам потрібна мова?

Так, мова закликана й здатна об’єднувати людей. Але вона стає перепоною для зближення, коли в кожного вона тільки своя. Як важливо сьогодні, у період, коли виникають національні проблеми, коли постають питання про державну мову, про мову міжнародного спілкування вдуматися в ситуації, показані нам В.Короленком, вчитатися в його слова, зробити певні висновки.

- Знайдіть у тексті оповідання, як опанування мови змінило Матвія?

( Опанування мови, прилучення через неї до звичаїв і культури чужої країни змінили, духовно збагатили Матвія. «Навіть обличчя його змінилося, змінювався погляд, вираз обличчя, вся статура. А в душі спливали нові думки про людей, про порядки, про віру, про життя, про Бога, про те, що ніколи не приходило в голову в Лозищах. І деякі з цих думок ставали все яснішими й ближчими…»)

· Діалог в парах. (За змістом твору).

- Які асоціації у вас виникають зі словом «мова»?

(Рідна, українська, милозвучна, солов’їна, писати, книжка, твір, написати...)

· Виберіть слова, які, на вашу думку, вирізняють людину серед інших живих істот: праця, живлення, розмноження, мова, розвиток, мислення, розум, пристосування…

· Закріплення матеріалу

1. Про кого ці слова?

«Серед російських культурних людей я не зустрічав людини з таким невтомним прагненням до правди – справедливості».

2. Людина – поліглот, поет, перекладач творів Есхіла, Гете, Міцкевича, Шекспіра, Пушкіна.

3. Солов»їна, калинова, наша рідна…

4. Наймиліший край для кожної людини.

5. Ним можна врятувати людину, ним можна і вбити.

· З окремих частин скласти прислів»я.

1. Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

2. Птицю пізнають по пір»ю, а людину по мові.

3. Мовивши слово, треба бути йому паном.

4. Слово – не горобець, вилетить – не спіймаєш.

5. Від меча рана загоїться, а від лихого слова – ніколи.

6. Слово до слова – зложиться мова.

7. Рідна мова, не полова, її за вітром не розвієш.

Слово вчителя. Бувають такі ситуації, коли вам потрібно звернутися за допомогою до людей (наприклад, до лікаря) і для того, щоб він вас зрозумів, вам потрібно мати певний словниковий запас, щоб викласти свою проблему. Ви повинні бути впевнені, що вас зрозуміли. Чи навпаки: якась людина звернеться до вас за допомогою, а ви її не зрозумієте, не допоможете їй. І це може призвести до сумних наслідків. (Розповіді історій з життя).

· Підсумок.

Скажіть, будь ласка, чи змогли ми вас сьогодні переконати у необхідності вчити і знати рідну мову, поповнювати словниковий запас?

- Відповіді учнів («Мікрофон»).

· Анкетування учнів

(Сьогодні на уроці я зрозумів…

Сьогодні на уроці я дізнався про…

На уроці я переконався в тому, що…

На сьогоднішньому уроці я зробив висновок, що…).

- Активність. Оцінювання.

· Домашнє завдання:

І групі учнів – підготувати матеріал про життєвий і творчий шлях письменниці – землячки Марії Павленко.

ІІ групі учнів – підготувати матеріал про перебування Оноре де Бальзака на Поліссі.

Кiлькiсть переглядiв: 186

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.